Храм Мінакші Амман

Однією з найяскравіших і найбільш дивовижних пам’яток Індії є храм Мінакші Амман. Він розташований у південно-східному штаті Тамілнад, у місті Мадураї, яке вважається одним із найстаріших населених пунктів світу, адже існує понад дві тисячі років. Храмовий комплекс Мінакші Амман наче охороняється незвичайними вежами – ґопурами. Найвища з них – південна вежа, збудована у 1559 році. Найстарішою вважається східна вежа, зведена у 1216 році. Цей храмовий комплекс є місцем тяжіння для багатьох туристів.

Блакитне місто (Джодхпур)

Багато мандрівників готові перетнути пустелю Тар у штаті Раджастхан, аби потрапити до унікального міста Джодхпур. «Здається, тут небо впало на землю, і все стало блакитним», – діляться враженнями захоплені туристи. Багато експертів називають Джодхпур блакитною перлиною пустелі. За однією з версій, мешканці Блакитного міста фарбують свої домівки в різні відтінки синього під впливом кастової системи, що панує в Індії. До вищої касти в країні належать брахмани, а синій колір вирізняє їхні оселі серед інших.

Лехський палац

Величний Лехський палац був збудований на початку XVII століття Сенге Намгьялом, королем Ладакхського царства. Він розташований на вершині Гімалаїв, у місті Лех. Нині це територія індійських штатів Джамму і Кашмір. Лехський палац належав правлячій династії до їхнього повалення та вигнання у 1834 році. Після цього будівля занепала, а згодом отримала нове життя. Сьогодні споруда велично здіймається в регіоні Індії, який називають Малим Тибетом. Імовірно, палац зводили за зразком палацу Потала в сусідньому Тибеті, який до 1959 року слугував резиденцією Далай-лами. Лехський палац менший за Поталу, проте його дев’ятиповерхова конструкція вражає масштабом. Верхні поверхи займав цар Намгьял, його родина та придворні, а в нижніх були розміщені слуги, склади та стайні.

Живі мости Меґхалаї

У загадковій Індії й досі є місця, що залишаються практично недоступними. До них належить штат Меґхалая на північному сході країни, оточений субтропічними лісами. Щоб пересуватися цією місцевістю, місцеві жителі використовують геніальний метод природної інженерії – «живі мости» з коріння дерев. Під час дощів броди через річки стають дуже небезпечними, тому перехід здійснюється по коренях потужних дерев. Тривалі опади в поєднанні з незвичним рельєфом, крутими схилами та густими листяними лісами перетворюють багато районів Меґхалаї на непрохідні джунглі. В таких умовах винахідливі місцеві мешканці створили унікальну систему природних підвісних мостів.

Храм Лотоса (м. Делі)

Нерідко Індію називають країною тисячі релігій, адже на її території мешкають представники різних релігійних напрямів. До них належать бахаї – одна з наймолодших релігій, яка прийшла до Індії з Ірану у XIX столітті. Центром бахаї в Індії є храм Лотоса, розташований у місті Делі. Споруда з білосніжного мармуру, виконана у формі дивовижної розквітлої квітки, була збудована у 1986 році. Унікальна архітектура храму Лотоса й величезна паркова зона навколо зробили його однією з найпопулярніших пам’яток Індії. Щороку храм Лотоса відвідує близько 4 млн осіб.

Червоний форт (м. Агра)

Ключовою архітектурною пам’яткою міста Агра є палацово-парковий комплекс – Червоний форт. Будівництво цих укріплень, палаців, мечетей і садів розпочалося у другій половині XVI століття. Засновником Червоного форту вважається Акбар Великий – правитель імперії Великих Моголів, який вирішив перенести столицю своєї держави до Аґри. Форт будували переважно з раджастханського червоного пісковику, який надав споруді глибокого червоно-бордового відтінку. За понад 450-річну історію Червоний форт в Агрі бачив багато видатних постатей і став свідком численних битв. Нині він визнаний важливою пам’яткою ісламської та індуїстської архітектури.